Т.Г.Шевченку -210

Кожен великий народ має свої знакові постаті. Саме такою постаттю для нас, українців, є Тарас Григорович Шевченко. Шевченко - символ українців, пророк і геній, а водночас – людина серед людей. Тарас Григорович – це людина, яку знає і любить світ і яка любила нас, свій народ, і зробила все можливе для того, щоб ми утвердилися як велика сильна нація. Людина – кріпак і академік, людина з надлюдськими обдаруваннями і надлюдською силою, яку він витратив винятково на свій народ, так і не створивши власної родини. Його родиною були ми всі, його діти, нащадки, спадкоємці.  Він – більше, ніж українець, а по-праву – пророк і геній. Пропонуємо перевірити свої знання про життєвий та творчий шлях Тараса Шевченка

https://wordwall.net/uk/resource/17059354

 

Василю Сухомлинському - 105

22 листопада 2023 року у КЗ "КОІППО імені Василя Сухомлинського" відбулася презентація видання «Творча спадщина Василя Сухомлинського та Нова українська школа : атлас науково-педагогічного туризму в Кіровоградській області». Укладачі: Жосан О.Е., Кендюхова А.А., Войтко В.В., Павлюх В.В., Волошина О.С., Марченко І.А. / за заг. ред. Жосана О.Е. – Кропивницький : КЗ «КОІППО імені Василя Сухомлинського», 2023. – 80 с.У заході взяло участь понад 80 представників закладів та установ освіти, науки, культури, громадських організацій області та України. Презентацію розпочав заступник директора департаменту – начальник управління професійно-технічної, фахової передвищої, вищої освіти та кадрового забезпечення департаменту освіти і науки Кіровоградської облвійськадміністрації Таборанський Володимир, який розповів про роботу, що було здійснено в області для відзначення 105-ї річниці від дня народження нашого видатного земляка, звернув увагу на важливість та актуальність атласу науково-педагогічного туризму.

Електронний варіант атласу:

https://drive.google.com/file/d/1pC44IJQaQGNXkfDcHChh_EppX_qiLxR6/view

 Віртуальна мандрівка

Щорічно 30 вересня в Україні відзначають Всеукраїнський день бібліотек – свято бібліотекарів та любителів книг. Сучасна бібліотека – це не просто книжкове царство, це простір для освіти, творчості та спілкування. Бібліотекар ліцею запропонувала здобувачам освіти 13 групи віртуальну подорож та познайомитись з найцікавішими, найкрасивішими та креативними бібліотеками світу. Бібліотека «Чорний діамант», бібліотека «Медуза», Бібліотека «Вігвам», Бібліотека «Книжкова полиця» і це ще далеко не повний перелік цікавих, незвичайних бібліотек світу.

 

Вишита душа на полотні

У третій четвер травня в Україні відзначають досить молоде свято – День вишиванки. Для українця вишиванка – не просто одяг. Це щось дуже особливе: особисте, рідне, святе. Це наша історія: міфологія, релігія, давнє мистецтво наших предків, душа нашого народу.

 На передодні цього свята бібліотекар ліцею організувала народознавчу годину «Вишита душа на полотні» для здобувачів освіти 19 групи, на яку запросила  майстриню – вишивальницю. Раїса Олексіївна Айвазовська – не тільки майстриня, але й чудовий розповідач, гарна жінка.  Під час зустрічі майстриня розповіла про своє захоплення вишивкою, поєднання на вишитому полотні минулого і сучасного, що перші вишиванки відігравали не стільки функцію одягу, як, за повір’ями, оберігали їх власників від зла. Саме тому сорочки оздоблювали візерунками на рукавах, комірах, подолі так, щоб малюнок торкався тіла. Повідала про те що для кожного ритуалу була особлива вишиванка. Дітям при народженні дарували вишиту сорочу, аби та оберігала їх від злих духів.  Айвазовська принесла на зустріч вишиванки з власної колекції. Учні мали змогу не лише прослухати історію вишивки, а й подивитися на неймовірну красу сорочки як чоловічої, так і жіночої. Увагу присутніх привернули не тільки вишиванки, а й вишиті ікони та рушники вишиті власноруч Р.О.Айвазовською.

                      День Землі

Щорічно, 22 квітня відзначають Всесвітній День Землі. Цей день небайдужі до екологічних проблем люди проводять різні яскраві і в той же час корисні заходи, спрямовані на те, щоб у світі стало більше чистоти і відповідальності. Адже це свято нагадує, що тільки об’єднаними зусиллями ще можливо боротися з глобальними екологічними та існуючими соціальними проблемами на нашій планеті.

Бібліотекарка ліцею разом з вихователькою гуртожитку провели екологічну годину «Земля наш дім» для дітей сиріт, які проживають у гуртожитку. Мова йшла про те, що Земля – це величезний дар, ресурси якого буде неможливо використовувати вічно. Ми не зможемо врятувати планету згадуючи про неї лише один день на рік. Кожен може внести свій маленький вклад у справу захисту та відновлення довкілля. Здобувачі освіти ознайомилися з книжковою викладкою «Знай. Люби. Бережи», та обговорили питання «Що може зробити кожна людина, щоб врятувати природу Землі, зберегти добробут нашого великого спільного Дому?»

                     

 Інформація з інтернету.

 Гендерна рівність

          Гендерна рівність означає рівність можливостей для доступу жінок і чоловіків через соціально-економічні, етнічні, статеві, фізичні, вікові, національні упередження до програм, ресурсів; у сприянні світогляду людей до недопущення соціальної та гендерної дискримінації у суспільстві

         Рівність не означає, що жінки та чоловіки стануть однаковими, але права, обовʼязки та можливості жінок і чоловіків не залежатимуть від того, народилися вони жінками чи чоловіками. Йдеться про різні сфери життя: сімейні, трудові, правові відносини, міжособистісні стосунки між людьми.

Вважається, що автором терміну «гендер» є американський соціолог Роберт Столлер (Robert Stoller), який у 1968 році опублікував статтю, у назві якої вжив слово «гендер»: «Sex and Gender: on the Development of Masculinity and Femininity».

Згідно з Глобальним звітом про гендерний розрив 2021 року, Україна займає 74 місце серед 156 країн. До прикладів системної гендерної нерівності в Україні можна віднести:

-         низький рівень участі жінок у політичних та громадських процесах, особливо на найвищих посадах;

-         патріархальну культуру і глибоко вкорінені гендерні стереотипи;

-         низький рівень економічної участі та можливостей, а також

-         значне поширення гендернозумовленого насильства.

Проблеми гендеру у профтехосвіті:

•         В Україні має місце гендерна сегрегація у виборі напрямів навчання у ЗП(ПТ)О:

•         хлопці значно переважають у здобутті спеціальностей в галузях промисловості, будівництва, сільського господарства та транспорту;

•         дівчата – у швейному виробництві, сфері послуг (перукарі, продавці, кухарі).

•         гендерним питанням майже не приділяється увага у закладах П(ПТ)О:

•         не проводиться гендерний аналіз та моніторинг, гендерна складова не включається в стратегії, плани, політики і освітні програми ЗП(ПТ)О;

•         проводиться недостатня кількість гендерночутливих заходів, інтегрованих у профорієнтаційну і виховну діяльність ЗП(ПТ)О;

•         профорієнтаційні заходи і матеріали наповнені гендерними стереотипами.

•         освітній простір не враховує особливості і потреби обох статей. Учасники та учасниці освітнього процесу не почувають себе комфортно у такому просторі.

Люди, які не вірять в несправедливий уклад світу щодо жінок, тепер можуть посперечатися з авторкою Керолайн Кріадо Перес, яка написала книгу "Невидимі жінки"(Vivat). У світі ця книга стала маніфестом боротьби за гендерну рівність та поширення феміністичних настроїв. Заснована виключно на фактах, статистиці і результаті 100 років досліджень прихованих гендерних даних про жінок, що творили історію на рівні з чоловіками. 

 

Філософ свободи

         Україна на державному рівні відзначає 300-річчя від дня народження Григорія Савича Сковороди. Дата ювілею відомого українця увійшла до переліку ювілейних дат ЮНЕСКО 2022 року. 

Григорій Савич Сковорода  ̶  видатний філософ, педагог, поет, композитор, музикант, постать якого є символом української культурної спадщини. Він мав високі досягнення та блискучу освіту, проте зрікся світу й кар’єрного росту. Замість родинного затишку обрав долю мандрівного філософа й протягом 25 років побував у багатьох містах і селах України, через пісні, кантати і псалми викладаючи свої філософські погляди, тавруючи соціальне зло, прославляючи природу та волелюбність людини.

В ніч проти 7 травня 2022 року, рашисти зруйнували музей Сковороди у селі Сковородинівка біля Харкова. Але пам'тник філософу «вистояв»! Директорка Національного музею імені Григорія Сковороди на Харківщині розповідає: "Музей загорівся, пожежа була дуже великою, у музеї практично все вигоріло: стіна, вікна, підлога у приміщенні. Стіни залишились стояти… Впала стеля, горіло все, а скульптура Григорія Сковороди, виконана митцем Ястребовим, залишилась стояти".